- висловитися
- —————————————————————————————ви́словитисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
висловитися
Смотреть что такое "висловитися" в других словарях:
висловитися — див. висловлюватися … Український тлумачний словник
висловитися — [ви/словиетиес а] оўл ус а, виес :а, виец :а, оўл ац :а; нак. оўс а, оўтеис а … Орфоепічний словник української мови
сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… … Український тлумачний словник
вимовчати — чу, чиш, док. 1) Не висловитися за певної нагоди, не відповісти; змовчати. 2) Промовчати певний час … Український тлумачний словник
вишептатися — пчуся, пчешся, док. Наговоритися пошепки досхочу; пошепки висловитися … Український тлумачний словник
захлинатися — а/юся, а/єшся, недок., захлину/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Задихатися від чого небудь, що потрапило в дихальне горло (перев. від рідини або рідкої страви). || Вдихаючи що небудь у великій кількості, відчувати утруднення в диханні. || Задихатися… … Український тлумачний словник
лице — я/; мн. ли/ця, лиць; с. 1) Те саме, що обличчя 1). || Обличчя як ознака зовнішнього вигляду людини. •• В лице/ прямо, відверто (висловитися, сказати що небудь). Лице/м до чого звернувши всю увагу, зосередивши всі сили на чому небудь. [Не] до… … Український тлумачний словник
мовити — влю, виш; мн. мо/влять; недок. і док., перех. і без додатка. Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати. •• До сло/ва мо/вити у знач. вставн. сл. уживається для вирізнення слів, сказаних принагідно. Ні/чого мо/вити у знач. вставн. сл.… … Український тлумачний словник
пікнути — ну, неш, док. 1) неперех., розм. Однокр. до пікати. 2) без додатка, також у сполуч. зі сл. слово, розм.Намагатися негативно висловитися про кого , що небудь … Український тлумачний словник
похвастати — аю, аєш, док. 1) Висловитися про себе, про близьку людину, про свої чи її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами. 2) Хвастати якийсь час … Український тлумачний словник
